Коли ми їдемо кататись, всі проблеми, всі турботи зупиняються. Все залишається позаду, це як невелика відпустка. Ти береш вихідний на кілька годин і проводиш їх з кимось, або сам, але найголовніше – з велосипедом. Ми багато разів чули питання «Чи має велосипед душа?». Відповідь проста- велосипед має душу, якщо Ви її вклали в нього!

Суть велоспорту (як стиль життя) — це досягати межі за рахунок фізичних зусиль, можливостей свого тіла і сили духу. Без жодних двигунів, складних систем та крутого нано-обладнання. У велоспорті не має значення, скільки в тебе грошей, досягає успіху той, хто діє, хто має наполегливість, той, хто вміє боротися. Велосипед стає невід`ємною частиною тебе, ви ніби зливаєтесь в одне ціле, в єдиний механізм, поєднання біомаси, технічних вузлів і душі. Під час їзди ми відчуваємо перемикання передач, як гітарист відчуває пальцями кожну струну своєї гітари. Іноді грань між велосипедистом та велосипедом буває настільки тонка, що ти починаєш подумки спілкуватися з велосипедом. Це явний приклад шизофренії, скаже проста людина. І тільки щирий велосипедист зрозуміє, про що написані рядки вище.